Останні дні у ЗМІ жваво обговорюється проект рішення муніципалітету «Про надання дозволу Комунальному підприємству «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради на укладання договору фінансового лізингу для придбання тролейбусів». Аби уникнути розповсюдження чуток чи недостовірної інформації публікуємо позицію КП «ЧТУ» щодо закупівель рухомого складу.
По-перше, необхідність замінити тролейбуси, котрі втричі перепрацювали термін експлуатації, зʼявилась не сьогодні й не вчора, а щонайменше років 10-15 тому. За останнє десятиліття списали 64 (!!!) тролейбуси, купили — 22. Щоправда, більшість з придбаних, а саме 15, зʼявились лише за останні 2 роки. Вражаюча відʼємна динаміка очевидна. Випуск на маршрути зі 135 од. на початок 2000-х скоротився до 65 од. сьогодні. Та й ті 65 не завжди вдається випустити. А з тих, що виїдуть, на лінії щодня виходить з ладу від 5 до 10 машин. Задля випуску 85 машин, а це щонайменше, що може забезпечити зручні для містян інтервали за нинішньої маршрутної мережі (про розвиток навіть не кажучи слова) у депо має бути 100 справних тролейбусів (резерв +10-15%). Нині машин, котрі не перепрацювали вставлений виробником термін експлуатації, на балансі усього 22. Правду кажучи, навіть 52 електромашини (40 від ЄІБ «Європейського інвестиційного банку» та 12 у лізинг) повністю закрити проблему нестачі рухомого складу у КП «ЧТУ» не в змозі, бо не важко підрахувати — прямо зараз десь треба взяти 78 тролейбусів. Загальна б вартість такої закупівлі, з урахуванням середньої минулорічної вартості тролейбуса в Україні у 4 865 179 ₴, склала б ні багато ні мало 380 млн ₴. Усім зрозуміло, в один момент виділити такі гроші з міського бюджету просто нереально. Тому й доводиться шукати будь-які раціональні можливості придбати техніку на виплат.
По-друге, ЧТУ не відмовляється і не збирається відмовлятися, як про це написали деякі ЗМІ, від отримання кредитної лінії Європейського Інвестиційного Банку на придбання тролейбусів загальною сумою 6 млн €. Цей кредит вигідний і реальний сценарій поповнити парк на ≈ 40 машин. Проте через європейську бюрократію перемовини тривають вже третій рік і кінця-краю їм не видно. Представники банку обіцяли завітати до Чернігова з офіційним візитом то у другій половині лютого, то березня, але не доїхали й досі. Звичайно, можна було скористатися пропозицією іншої європейської фінустанови — ЄБРРу, як це зробили деякі інші міста Україні, але їх умови кредитування важко назвати вигідними. Тому — чекаємо. А чекати доведеться, можливо й півроку, можливо рік, можливо й більше і в цей час 30-річні ЗіУ з пробігом у мільйон кілометрів продовжують розвалюватися на частини. Нова техніка потрібна тут і негайно, інакше за пару років перевозити чернігівців, а більшість наших пасажирів – соціально незахищені верстви населення, буде просто нічим. Більш того, у відсутності стримуючого фактору у вигляді потужної конкуренції зі сторони ЧТУ, приватні перевізники зможуть диктувати місту свої умови, піднімаючи тарифи в ультимативній формі. Тож, поки чекаємо позитивних зрушень з європейцями, паралельно шукаємо можливість хоч на трохи оновити парк техніки на максимально вигідних для міста умовах.
По-трєте, найбільш вигідні умови фінансового лізингу пропонує державний «Приватбанк» — 16 % річних у гривні на термін 5 років. Щоб говорити про «дороговизну» лізингових умов запропонованих «Приватбанком», їх потрібно з чимось порівнювати. Нам пропонують купити 12 тролейбусів загальною сумою 51 млн ₴, а це 4,250 млн гривень за одну машину. І тут не треба бути великим спеціалістом, аби зрозуміти, що це насправді дешево. Адже станом на сьогодні, 17 квітня 2018 року, найдешевший тролейбус України — Еталон Т12110 «Барвінок» обійшовся Словʼянську у 4,245 млн ₴, а Суми купили 4 таких тролейбуси за 5,100 млн ₴ за кожен. До того ж, залучаючи кошти у національній валюті, місто застраховується від будь-яких валютних ризиків, а що буде з курсом за 5 років передбачити неможливо. Відсоткова ставка – 16 % річних у гривні, продиктована чинною на сьогодні обліковою ставкою Національного банку України — 17 % і не може значно відрізнятися від неї у меншу сторону.